Диригент Рівець Товій. Керівник оркестру Кантабіле

Рівець Товій – художній керівник камерного оркестру «Кантабіле» обласної філармонії, викладач по класу скрипки та камерного ансамблю Волинського державного училища культури і мистецтв, Народний артист України. Товій Михайлович – легендарна особистість для Волині та України. Вже у віці чотирьох років він грав на скрипці, а в десять був повноцінним членом оркестру.  Відверто кажучи, я хвилювався перед зустріччю з людиною, яка все своє життя віддала музиці. Та з перших хвилин спілкування я потрапив у його безмежну ауру добра, спокою та любові.

ПРО ПОКЛИКАННЯ БУТИ МУЗИКАНТОМ

Народився я в славетному містечку Ківерці. Воно пережило війни, походи, зберегло в собі мішану гармонію зелені та води Волині. Тут народилось багато людей, які стали талановитими у своїй галузі.

Прізвище Рівець уперше згадується в ХVI ст. Усі відомості про це втрачені, адже згорів місцевий архів.

Наша родина – особлива. Дідусь викладав в гімназії математику, був равіном, духовним наставником громади, грав на кларнеті. Вся сім’я була музикальна. Тітка Бася співала, дядя Яша грав на ударних, мій батько Михайло Ісакович – на скрипці та акордеоні, другий брат – теж на скрипці. Збиралися «бригадою» і грали на весіллях.

Я з дитинства чув музику, жив у музиці. Це природно, по-іншому навіть не могло бути, що я став музикантом.

Мені належить створення першого струнного квартету на Волині. Я не вихваляюся, просто так склалось. Першими можуть бути першовідкривачі Антарктиди, Арктики, Евересту.

Яскравий період у моєму житті – створення та керівництво народним оркестром народного ансамблю танцю «Волинянка». Це був золотий період в історії «Волинянки». Разом ми об’їздили майже всю Європу, захопили частину світу.

Мій інструмент конкретного імені майстра не має, є підозра, що  він належав чеському композитору, який навчався в італійських майстрів. Цей інструмент дістався мені від батька, а йому був  подарований фронтовим другом. Він мені подобається своєю м’якістю, шляхетністю, надійністю, зручністю, щирістю та ніжністю.

У чому призначення артиста? Як і призначення будь-якої людини – залишити після себе щось вагоме.

ПРО КАМЕРНИЙ ОРКЕСТР «КАНТАБІЛЕ»

Керівник оркестру повинен вільно володіти характером, стилем та змістом музики. Основна ціль – розкрити зміст та форму музичного твору.

Кантабіле давно потужно працює над кращими зразками західноєвропейської класики. Ми  професійний колектив, який має на меті пропагувати кращі зразки світової культури не тільки композиторської, а й виконавської, а також виконує функцію стабільної вкрай необхідної духовної школи.

Основа колективу – єдність задуму та взаєморозуміння в роботі заради втілення основної ідеї добра, любові та гармонії. У нас є унікальна можливість торкатися найкращих шедеврів світу.

«Жива та музика, яка збуджує серце через розум і викликає до життя розум через серце», – сказав Белобардок. Це епіграф, фраза, з якої ми починаємо наш виступ.

У вересні минулого року ми здійснили першу патріотично-волонтерську  місію в зоні АТО. Ми грали на полігонах, у госпіталях, грали під звуки гармат для наших солдат. Митець повинен бути на часі.

«Кантабіле» займається унікальною духовною просвітницькою моральною роботою. Ми грали в абсолютно всіх школах та університетах на Волині, госпіталях, військових частинах, приймаємо участь практично в усіх заходах.

У нас прихильників багато, ми намагаємося поділитись своїм мистецтвом з усіма. Коли я вперше побачив у відеозаписі обличчя людей на нашому виступі (дітей, дорослих, гостей міста, пенсіонерів) – то відчув у їхніх очах промені теплоти та любові.

У державного колективу нема ні нормальної зарплати, ні нормального транспорту, ні нормальних умов.

Кожен митець залишає на сцені частку свого життя, адже він фізично та духовно проживає образ, який створив.

Учасники оркестру для мене – рідні. Оркестр – це активний корабель, лайнер, який постійно в роботі.

ПРО КОСМОС

Музика – Божий дарунок. Поки я не візьму ноти, не озвучу їх – музики нема. Роботи з математики можна прочитати, розповідь – прочитати, картину – побачити, а музику тільки відчути.

Гармонія – коли в людини все врівноважено, виникає світлий спокій. Це царственний спокій, коли людина переживає стан скромної та глибокої радості свого буття.

Музика завжди звучала в храмах, вона часто народжувалась там, наприклад, музика Баха. Музика – Божий дар. Коли шукають зв’язки з іншими планетами та цивілізаціями – обов’язково пересилають шифровану музику.

Як можна любити в дивовижному всесвіті музики постать Баха? Я його вважаю композитором Космосу. Постать Моцарта – сонячний янгол, який приніс світло на Землю. Чайковський – неймовірної сили, краси та пристрасті композитор, трагік-мелодист. Бетховен – потужніша постать усіх часів та народів. Вівальді поєднав у собі геніальність як простоту та простоту як геніальність.

Високе мистецтво – воно про вічне. Життя – це вічна боротьба добра і зла, таланту і бездарності, темряви і світла. Боротьба, яка не завжди закінчується перемогою добрих сил. Але після цього протистояння людина відчуває оновлення думок і з новою силою стверджує ідеали добра, хоч нерідко платить за це життям. Найбільше це притаманно лікарям. Митці проживають цей процес особливо емоційно і, стверджуючи ідеали добра, нерідко віддають за це своє життя, тому що в процесі колосальної роботи, яка виснажує до кінця, зазнають серйозного перевтілення.

Геніальність – здатність написати твір, зрозумілий для всіх. Чому визнають Баха, Моцарта, Шумана, Шуберта, Чайковського та багатьох інших? Тому що вони близькі для всіх. Таких людей називають композиторами світу – вони належать всім.

ПРО ЛЮБОВ

Мене дратує формула «Один любить, а інший дозволяє себе любити». У мистецтві, щоб досягнути результату, варто спілкуватися. Ти повинен відчути, що людина вийшла від тебе та мистецтва, яке ти представляєш, оновлена, добріша, вона відчула те життя, яке в ній вирує.

Ми маємо унікальну щасливу можливість – бути священиками музичного простору. Ми повинні з повною віддачею доносити цінність музики до людей, які нам довіряють. Інакше це буде обман, злочин, зрада.

Хочете пізнати людину, світ, музику – спілкуйтесь. І ви відкриєте для себе величезний оазис почуттів, думок та земної радості.

Музика, мабуть, трішки більша ніж саме життя. І тому без неї, як без Бога, жити неможливо. Справжня музика – останній притулок для людської душі.