У східних країнах імбир називають універсальними ліками. І це неспроста: вчені виділяють більше двох десятків його корисних властивостей. До того ж, завдяки його аромату і смаку, корінь рослини широко використовується в кулінарії і навіть в парфумерії.
Корисність імбиру багато в чому залежить від того, в якому вигляді його вживати. Найбільш поширений імбир в свіжому, сушеному і маринованому вигляді. У деяких випадках застосовується імбирне масло.
При виборі свіжого кореня варто звертати увагу на:
- забарвлення: він повинен бути золотистий;
- структура шкірки: вона повинна бути гладкою і злегка блищати;
- на дотик корінь повинен бути твердим, а при відламування відростка повинен бути чутний хрускіт;
- розмір: чим більше корінь і відгалужень на ньому, тим більше в ньому корисних компонентів та ефірних масел.
Буває, в магазини постачають старий імбир, який вже не придатний до вживання. У такому разі продавці, намагаючись приховати дефекти, обрізають зіпсовані місця. Тому не радять купувати корінь, на якому є чимало зрізів.
Сухий імбирний порошок зручно використовувати в кулінарії. У народній медицині він застосовується як протизапальний, знеболюючий засіб. Маринований імбир найчастіше подають у кафе і ресторанах разом з стравами зі свіжої риби і м’яса.
Він володіє протиглистовою і протимікробну властивість. Масло імбиру також використовується в кулінарії, а також у медичній сфері як антидепресант.
Серед властивостей імбиру виділяють:
- потогінний;
- болезаспокійливий;
- протиблювотний;
- відхаркувальний;
- стимулює роботу органів ШКТ;
- поліпшення апетиту;
- очищує кров від холестерину;
- очищає організм від шлаків і токсинів;
- покращує кровообіг;
- зміцнює стінки судин;
- зігріває;
- знезаражуючий;
- підвищує статевий потяг.
Зелений чай з імбиром
Необхідні продукти:
- свіжий корінь імбиру – 2 на 2 см;
- ¼ Частину лимона;
- зелений чай.
Імбир необхідно піддати первинній обробці.
Із чверті лимона потрібно віджати сік. У невелику ємність наливається 1/5 літра води, додається віджатий лимонний сік і очищений корінь імбиру. Рідину потрібно довести до кипіння, після чого зменшити вогонь і варити ще 10-12 хвилин.
В цей же час заварюємо зелений чай. Сорт можна вибрати виходячи з особистих переваг. Готовий зелений чай змішують з імбирним відваром. При бажанні можна додати трохи цукру або меду. Такий імбирний чай добре тонізує, допомагає скинути зайву вагу і сприяє стимуляції метаболізму.
З обережністю до цього напою слід ставитися під час прийому препаратів, які мають стимулюючий вплив на роботу серця, знижують тиск і сприяють стабілізації серцевого ритму. При одночасному прийомі препарату і чаю можлива поява ефекту передозування. Категорично не можна приймати напій разом з препаратами, які розріджують кров, оскільки корінь має таку ж властивість.
Не рекомендується приймати імбирний чай за тких умов:
- при ентериті, виразці, коліті, гастриті (імбирний чай може завдати шкоди і без того пошкодженої слизової оболонки органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту);
- при цирозі печінки, гепатиті;
- при жовчнокам’яної хвороби;
- при будь-яких видах кровотеч;
- при високому артеріальному тиску, ішемічної хвороби серця, передінфарктному стані;
- при температурі тіла понад 39ºС;
- при вагітності у другій і третій триместр;
- при наявності алергічної реакції.
За матеріалами Gurman
