/public/images/rss.png” src=”/public/images/rss.png” width=”26″ height=”26″ alt=”” class=”lozad pull-left”> RSS Контакти
Вівторок 21:28
22 Квітня 2025
- Новини
- Луцьк
- Волинь
- Україна
- Світ
- Політика
- Економіка
- Гроші
- Бізнес
- Нерухомість
- НП
- Соціум
- Медицина
- Освіта
- Довкілля
- Вікенд
- Релігія
- Благодійництво
- Техно, IT
- Культура
- Музика
- Кіно
- Література
- Мистецтво
- Історія
- Авто
- Спорт
- Таблоїд
- Проекти ВН
- Акценти
- Трибуна
- повідом новину
- Аверс
Інтерв’юАналітикаФотоВідеоБлогиДосьєАнонсиПопулярне Запитай юриста PDF-архів газети
«Ми його в Бога вимолили»: матір чекає звільненого з полону волинянина Олександра Самрука
Сьогодні 21:07 Коментарів: 0 0 Твіт
32-річний військовослужбовець з Волині Олександр Самрук був у полоні два місяці. До росіян він потрапив після поранення. В Україну волинянин повернувся напередодні Великодня, 19 квітня. Після обміну лікується у госпіталі.
Про це повідомляє Суспільне.
Вдома, у селі Скулин Ковельського району, на захисника чекає матір і сестра. Зі слів 62-річної матері, Людмили Самрук, про звільнення сина з полону дізналася у суботу, 19 квітня.
«На святу суботу мені подзвонили, мужчина, і сказав, що «ваш син звільнений з полону. Я думала, що буду скакати від щастя до неба», – пригадує жінка і додає, що почула голос сина на наступний день, коли святила у церкві великодній кошик.
Читати ще: Луцький міський голова зустрівся з прикордонником Віктором Мальчевським, який майже три роки перебував у полоні
Олександра мобілізували наприкінці 2024 року, два місяці навчання на полігоні, далі – передова. Там, каже сестра експолоненого Ольга, брат отримав поранення – наступив на міну.
«Щось з ногою у нього там, пальці, п’ятка. Це ми вже зараз дізналися. Він не виходив на зв’язок, я вже в п’ятницю мала йти у військкомат. Але товариш знайшов його у списку полонених», – говорить Ольга.
Читати ще: «Засудили до 18 років позбавлення волі у РФ»: розповідь матері полоненого лучанина
У полон військовослужбовець однієї із механізованих бригад потрапив у селі Дачне, що на Донеччині. Росіяни утримували пораненого Олександра два місяці. Увесь цей час, каже Людмила Самрук, молилася Богу за повернення сина додому.
«Як він був у полоні, я ночами не спала. Я чекала свого синочка, я молилася. Я його дуже люблю. Всі люди надіялися, родина, друзі, однокласники, що він таки прийде з полону. Ми його в Бога вимолили», – додала матір.
Читати ще: 1000 днів очікування: лучанка чекає з полону коханого, який тримав «Азовсталь»
До війни Олександр здобув освіту слюсаря-механіка, працював на місцевій пилорамі, захоплювався риболовлею. Жінка сподівається, що син якнайшвидше одужає і зможе допомогти їй у господарстві, як це робив до війни.Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
