У Луцьку стартував міжнародний театральний фестиваль «Мандрівний вішак».
ВІДКРИТТЯ
Відкриття заходу розпочалося у п’ятницю, 15 вересня, перформенсом «Площа ринок — територія творення» на однойменній площі. Участь у ньому взяли актори театр-студій «ГаРмИдЕр», дитячої театральної студії «ДогориДриґом» та танцівниці «Wonder girls dance team».
«Гармидер» організовує фестиваль вже вчетверте поспіль. Цьогоріч участь у ньому візьмуть 10 театрів з різних куточків світу, зокрема, Ірану, Литви, Польщі, Сєвєродонецька, Сімферополя, Львова, Запоріжжя, Рівного, Полтави та Києва. Гасло дійства «Театр поза межами театру» передбачає гру в нестандартних місцях по всьому місту.
Ще однією родзинкою «Мандрівного вішака» є суб’єктивні судді – люди, які оцінюватимуть вистави. Суб’єктивним суддею міг стати будь-хто з охочих, попередньо зареєструвавшись напередодні. На закритті фестивалю кожен з них оголосить свого фаворита та вручить йому заздалегідь підготовлений подарунок.
Цього року виступи митців судитиме голова громадського об’єднання «Лучани» Богдан Шиба, представниця громадської організації «Рукотвори Волині» Світлана Курбан, представник торгової марки «Фрагуліно Новелія» Анна Рудень, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Олена Маланій, кандидат філологічних наук, театрознавець Жанна Бортнік, співзасновник простору для творчості та відпочинку «Innerspase» Кирило Ткачов, начальник управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Теліпська, заступник керівника департаменту маркетингу компанії «Луцьк Фудз» Юлія Ільченко та Консул Генерального консульства Республіки Польщі в місті Луцьку Кшиштоф Савіцкі.
«PINKFROYD»
Перший фестивальний день розпочався виставою «PinkFroyd» у підвалі Волинської обласної друкарні. Драма у виконанні театральної майстерні «Art&Гарт» із Сєвєродонецька зібрала у приміщенні аншлаг. В центрі уваги глядачів – ліричні герої, які розкривають весь спектр почуттів та емоцій між чоловіком і жінкою – любов, чуттєвість, ніжність, гнів, сарказм, духовну та фізичну близькість. Вистава «PinkFroyd» насичена афоризмами, еротикою, романтичною атмосферою та витонченою музично-пластичною грою акторів.
«МАПА ІДЕНТИЧНОСТІ / МОВА ВОРОЖНЕЧІ»
Другий показ відбувся у галереї мистецтв. Організатори завчасно попередили глядачів про те, що перформенс «Мапа ідентичності / мова ворожнечі» виконає повністю оголений актор, тому на захід можна було приходити лише повнолітнім. Сам же виконавець Антон Романов з Сімферополя попередив глядачів, що це «невистава» і ще раз наголосив на тому, що буде виступати голим, тож попросив людей, які до цього неготові, покинути зал.
Митець запропонував усім присутнім написати на його оголеному тілі свої імена, до участі у цьому доєдналося чимало відвідувачів, покривши майже усю шкіру перформера написами.
За його словами кожен з нас ідентифікує себе через ім’я, але після цього починаються складнощі.
«Я хотів би себе ідентифікувати як митець, але багато людей кажуть мені, що те, що я роблю зараз, не є мистецтвом, тому, можливо, я якийсь амитець або антимитець, або не митець взагалі і нічого страшного в тому немає», – розповів він.
Також актор означив себе як чоловіка, православного та гея.
«Але до церкви я не ходжу, тому що я – гей, а кажуть, що таких як я (тобто геїв) до раю не пускають. Тому я маю обирати свою ідентичність: або я гей, або я православний. Також кажуть, що справжні чоловіки – не геї, а геї – несправжні чоловіки, тому і тут я маю обирати ідентичність», – зауважив Антон Романов.
Ще однією його ідентичністю є українськість. Перформер розказав, що ставить вистави українською мовою, перекладає російськомовні п’єси на українську мову та показав усім свій український паспорт, хоча за національністю він – росіянин, який народився в Криму. Мовляв, якщо ти кримчанин, то треба обирати свою ідентичність: або ти українець, або – росіянин.
«Також я можу ідентифікувати себе, як вбивця. Не тому, що я когось вбивав, а тому що я виправдовую вбивство сьогодні під час війни на сході країни. І тут неважливо насправді як я себе ідентифікував: як руський чи як українець, де б я не був, я виправдовую вбивство захистом своєї території, своєї рідної мови, своєї ідентичності. І я виправдовую себе тим, що всі навколо теж виправдовують вбивство», – мовив театрал і попросив присутніх під своїми іменами на його тілі написати як вони себе ідентифікують.
Окрім теми ідентичності актор також зачепив тему ворожнечі. На його думку, слова ворожнечі такі як «вата», «вишивата», «дистрофік», «жирдяй», «жиди» та інші можуть призвести до самогубства, етнічних погромів, війни. Він запропонував глядачам написати на його тілі червоним маркером найбільш образливі слова, якими їх коли-небудь називали.
«Мені здається, що це відбувається через те, що ми не розуміємо, що ці слова можуть завдати болю», – пояснив він і попросив глядачів за допомогою скарифікаторів проколоти написані ними раніше на його тілі слова ворожнечі, щоб учасники перформенсу зрозуміли вагу цих слів (скарифікатор – медичний інструмент, тонка голка, за допомогою якої на шкірі роблять поріз для здачі аналізу капілярної крові, – ред.).
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: ГОЛИЙ АКТОР, ІРАНЦІ ТА ГЛЯДАЧІ-СПОНСОРИ: ТЕАТРАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ У ЛУЦЬКУ
Актор також пояснив чому він проводить цей перформенс без одягу, мовляв, якщо в людини відібрати усі соціальні маркери, то в неї залишиться лише одне – її тіло. Однак, за його словами людське тіло постійно перебуває у стані зміни та регенерації, єдина його частина, яка лишається незмінною – це кришталик ока, мовляв, саме завдяки йому можна ідентифікувати один одного. Тому на завершення митець підходив до глядачів і кілька секунд дивився їм у вічі, тримаючи їх за руки. А потім підсумував свій виступ, назвавши себе мапою ідентичності усіх присутніх та ворожнечі водночас.
«MON BEBE, АБО МАЛЕНЬКІ ХИТРОЩІ»
Закрила перший фестивальний день «Мандрівного вішака музична комедія «Mon bebe, або маленькі хитрощі» у ресторані «Ліон». Львівський театр «ОКО» працює у ресторанному форматі, усі його вистави відбуваються у кафе та ресторанах.
Сам сюжет, гра акторів, неймовірна постановка та музичне оформлення тримали глядачів у напрузі та хорошому настрої півтори години. У виставі йшлося про те, як з маленької, здавалося б, невинної брехні люди можуть потрапити у дуже заплутану та комічну історію з викраденням чужих немовлят, корупцією та зрадою друзів, і все це виключно заради доброї справи.
Протягом всієї вистави актори постійно контактували з публікою, залучаючи до епізодичних ролей самих глядачів. Так, наприклад, одним з героїв вистави Метрдотелем став Консул Польщі у Луцьку Кшиштоф Савіцкі. За сценарієм герої вистави заплатили йому хабар, щоб приховати інформацію про те з ким у його ресторані обідала головна героїня.
Після викриття усього масштабу брехні головні герої все ж змогли переосмислити свою поведінку та зрозуміли цінність своїх стосунків, і на глядачів чекав зворушливий фінал, який нікого не залишив байдужим.
Фестиваль «Мандрівний вішак триватиме ще 2 дні – 16-го та 17-го вересня. Вхід на усі локації фестивалю – вільний. Переглянути програму дійства можна ТУТ.
Підготувала Зю Побережнюк
ПІДТРИМАЙ ВОЛИНЬТОП – ДОПОМОЖИ В РОЗВИТКУ НЕЗАЛЕЖНИХ ЛУЦЬКИХ МЕДІА!