Розбрат на Рівненській. ВІДЕО

Понад півсотні питань, майже доба, блокована трибуна, лемент, задушливий прийом і штовханина – так в історію сесій Луцької міської ради увійшов останній день лютого-2018. 

Куди впало яблуко розбрату: на Рівненську, 119 і прилеглі терени. Компанія-орендар зібралася перейняти землю з усіма комунікаціями, і їй це вдалося (завдяки 23 голосам міських депутатів). Суперечка зав’язалася, коли питання про надання комунальної землі в оренду фірмі, яка вже придбала теплиці, не зняли з регламенту, адже раніше земельні питання в міськраді розглядали іншим чином.

Відгомін у міськраді: по різні сторони опинилися фракції «Укроп», «Батьківщина», два позафракційні депутати і фракція Радикальної Партії [голосували “за”]. «Народний контроль», «Свобода», «Самопоміч», «Солідарність» не підтримали, зійшовшись на тому, що буде справедливіше виставити ділянку на аукціон.

Політичні сторони конфлікту: депутати і громадські діячі, які “за” vs депутати і громадські діячі, які “проти”. Основні фігуранти “за”: Ігор Поліщук, Грирорій Пустовіт, Сергій Була, Євген Ткачук. Основні фігуранти “проти”: Павло Данильчук, Микола Федік, Алла Надточій, Юлія Вусенко.

Активіст Андрій Д’яченко із “Національного корпусу Волині”: висловився від імені організації “Ми не проти того, щоб земля належала Булі, Петрочуку чи комусь ще, але ці люди повинні отримати її чесним та прозорим шляхом, придбавши землю на аукціоні за ринковою ціною”.

Що обурило  противників рішення: питання НЕ потрапило на розгляд до профільного управління (земельних ресурсів), за тему одразу взялася земельна комісія.

У чому візаві таки згодні: у совєцькі часи в теплицях вирощували троянди, майно арештоване вже понад 8 років і перебуває в цілковито нерентабельному стані, навіть якщо братися за ремонт і відновлення функцій теплиць.

Озирнімося довкола: територію охороняють, камерам не раді, будинок при дорозі з табличкою “Рівненська 119” і з написом “Квіти” НЕ входить у документ рішення міської ради про оренду ТОВ “Житловий квартал”.

Чи був конфлікт інтересів? Директор ТОВ “Житловий квартал” Мирослав Джанович Ришко є швагром (братом дружини) Костянтина Петрочука, чоловіки, крім того, мають ще спільний бізнес. У жовтні-2017 23 депутати  дали дозвіл на коригування проекту детального плану території на Рівненській. Запит надійшов від ТОВ “Житловий квартал”. Місцеві “свободівці” не підтримали це і передбачали, що потім землю з викупленими теплицями нададуть в оренду причетним до фірми-забудовника. Це справдилося, бо теплиці викупив Сергій Була за 2,6 мільйона гривень. Саме він і Костянтин Петрочук активно лобіювали рішення надати ділянку в оренду ТОВ “Житловий квартал”.

Альтернативна історія: риторично звучить, але в кожного своя правда. Представники обох таборів пропонували альтернативні версії подій, намагаючись так пояснити доцільність саме своєї позиції. Коли шквал після сесії вщух, ми поспілкувалися з представниками колишньої і теперішньої влад, обумовивши, що бажаємо чути мінімум політичних чварів і максимум аргументів.

Юрій Моклиця і Тарас Яковлев (екс-заступники покійного міського голови Миколи Романюка) переконані, що прийняте “проукропівською” більшістю рішення – дерибан луцької землі. Ігор Поліщук (радник в.о.міського голови) бачить у рішенні прозорий механізм залучення коштів у місцевий бюджет, вважає ідею аукціону надто бюрократизованою і такою, що марнує час.

У відео змонтовано основні позиції, щоб у межах стандарту балансу думок кожен охочий міг за декілька хвилин почути сторони питання.

І цей незручний момент…

Ясна річ, у бесідах ми ставили запитання, що мали чіткі підстави, і дещо все ж лишилося за кадром. Саме Юрій Моклиця написав гнівний фб-пост із основним посилом “а де був ти 28 лютого”, адресуючи ганьбу всім, хто не прийшов тримати оборону в міськраді, чим дозволив вирішити земельне питання на користь ТОВ “Житловий квартал”. Саме Ігор Поліщук наголошував на тому, що може виникнути забудова і місто отримає квартири. Логічно було поцікавитися дещо глибше.

Обидва добродії виявилися обізнаними в темі, проте трапилися незручні моменти. Наприклад, Юрій Моклиця не зміг пояснити конкретний алгоритм дій лучанина, який запідозрив корупцію у владі (чи славнозвісний земельний дерибан) і хоче на це вплинути. Тому перевів питання у типове дипломатичне поле, мовляв, стежте, звертайтеся, проаналізуємо і вивчимо. А Ігор Поліщук не має чітких свідчень, що конкретно виникне на орендованій території, чому оренду здають під нежитлові потреби, а тривають розмови про житловий масив. Тож перевів питання на забудовника, мовляв, от у нього й запитайте.

Але ж ми розуміємо, що розпоряджання землею містян і їхніми політичними симпатіями – це не карткова гра у “перевідного дурня”.