Цькування дітей, на жаль, доволі розповсюджене явище.
Булінгом займаються здебільшого ровесники, або ж старші діти, а також, не виключення — дорослі. Надзвичайно важливо завжди чути свою дитину, і звертати увагу навіть на дрібниці, які можуть вказувати на небезпечне цькування. Адже, зазвичай, жертви булінгу не розповідають про цю проблему, але дуже важливо вміти допомогти дитині і не нашкодити. Про це розповідає психолог для УНН.
Настрій
“Дитина починає вести себе інакше вдома. Якщо вона засмучена, то вона засмучена. Навряд чи вона буде вдома веселитися, не думаючи про те, що її тероризують. Зазвичай це помітно”, – розповідає психолог.
Також, слід зауважити, що все залежить від відносин батьків із дитиною. Зрозуміти проблему через настрій або розмову з дитиною можна лише в тому випадку, якщо відносини побудовані на довірі.
Небажання йти до школи
Небажання йти до школи – це один із основних ознак булінгу, на думку психолога. При цьому, вона зазначає, що змінювати школу в разі такої проблеми – не вихід.
Синці
Так, синці можуть стати тривожним сигналом, який може допомогти прояснити ситуацію.
“Якщо з’являються синці – це питання, звідки вони”, – зазначила психолог, при цьому, додавши, що потрібно бути уважним, оскільки вони можуть бути як проявом булінгу, так і відповіддю на нього.
Зіпсовані речі
Не тільки синці можуть вказати на проблеми у дитини, а й речі, які вона начебто “втратила”.
“Ознаками можуть бути зіпсовані речі, якщо дитина часто стала “втрачати” речі. Але знову ж, разово це або регулярно, прояснити ситуацію потрібно відразу, а не чекати “регулярності”, – порекомендувала психолог.
Якщо такі ознаки виявилися у дитини – у ситуації необхідно розібратися.
Дивні дзвінки
“Якщо ви сидите за столом, і їй (дитині – ред.) 10 разів подзвонили, а вона нічого не каже особливо або вона мигцем глянула на повідомлення і не поспішає на нього відповідати – це питання: “Що відбувається?”. І, може, має сенс у даній ситуації попросити показати повідомлення”, – рекомендує психолог.
Однак, при цьому, вона рекомендує не порушувати особисті кордони дитини без необхідності.