“Це зробила вона!” – епохальне чтиво

«Це зробила вона» – ілюстрована книжка про видатних українок.

«Їхні історії захоплюють, їхній внесок вражає, їх приклад надихає. Ми відкриємо завісу таємничості, щоб ви змогли побачити справжню роль українських жінок в науці, політиці, культурі України. Пліч-о-пліч з чоловіками вони творили нову Україну. Пліч-о-пліч з чоловіками вони йшли до своєї мети», – зазначають видавці. Про це інформує видання Повага. 

Ініціатор проекту Ілля Стронґовський каже: “Знайти вартісну гучну непропрацьовану ідею, яка би стосувалася прав людини, в Україні надзвичайно просто. Вони всі гучні і непропрацьовані і маса з них вартісні. Але є ідеї на поверхні, які ігноруються суспільством просто через те, що суспільству на це не вказали.

Одна з історій у збірці стосується мікробіологині Еллен Спарроу

Уявіть: Північна Африка, Туніс, 1928 рік. Міськими нетрями йде солідний чоловік у дорогому костюмі. Затиснувши під пахвою згорток, він прямує в найбіднішу частину міста. Там обирає одного із жебраків і довго вмовляє його взяти нову чисту сорочку в обмін на стару. Жебрак не розуміє, навіщо комусь його брудне лахміття, в якому повно вошей. Але, схоже, пан задоволений. Дивак та й годі.

Чоловік обережно кладе ганчір’я в металеву коробку, міцно закриває і бігом повертається в Інститут Пастера. Його звати Шарль Ніколь, він професор і скоро отримає Нобелівську премію. Але зараз Ніколь дуже поспішає. Паразити мають потрапити в руки Елен Спарроу живими й неушкодженими. А вона вже знає, як дати їм раду.

Мама Елен Спарроу була родом із Польщі, а тато — з Англії. Сама ж Елен народилася 1891 року в Богуславі, містечку неподалік Києва. Вона мріяла стати лікарем, як дідусь. Дівчат у ті часи не хотіли приймати в університети, а до лікарок ставились упереджено. Жінки мусили докладати вдвічі більше зусиль, аби їх поважали так само, як лікарів-чоловіків.

Елен спершу вагалась, який саме напрям медицини обрати. Коли вона отримала в Києві свій медичний диплом із відзнакою, тривала Перша світова війна. Молоду лікарку відправили на фронт, де солдати страждали не тільки від ран, а й від епідемій. Тиф, віспа, дизентерія, холера й інші хвороби забирали мільйони життів. А Елен щосили рятувала недужих.

Невдовзі лікарка зрозуміла, що боротьба з інфекційними хворобами — її покликання. Вона почала працювати з видатними науковцями з усієї Європи. З Рудольфом Вайглем, який винайшов у Львові першу вакцину проти тифу. З Альбером Кальметтом, який створив вакцину проти туберкульозу. Із Жулем Борде, який відкрив бактерію, що спричиняє коклюш. З Амадеєм Боррелем, який боровся з бубонною чумою та бореліозом. З одеситом Олександром Безредкою, який упровадив термін «анафілактичний шок». Елен допомагала їм у дослідженнях.

Невдовзі вона й сама стала професоркою. Елен зналася на бактеріях як ніхто й була «королевою мікроскопа» — могла завиграшки розрізнити дуже подібні мікроорганізми. Своїми успіхами в мікробіології вона вразила видатного французького доктора медицини Шарля Ніколя. Він запросив Елен у Туніс, який тоді перебував під протекторатом Франції, щоб разом вивчати тиф.

Це страшна заразна хвороба, яка починається із жару й головного болю, як грип. Потім з’являються висипи на тілі, марення, блювота, вражаються внутрішні органи. У часи епідемій помирав кожен другий хворий. Спарроу й Ніколь шукали причину тифу, тоді ще невідому.

1928 року Ніколь отримав Нобелівську премію: він виявив, що висипний тиф переносять воші. Елен, яка очолювала його лабораторію, створила щось на зразок ферми для цих паразитів. Їх тримали в спеціальних коробках і годували людською кров’ю від добровольців. Усі ці неприємні процедури були потрібні для пошуку ліків.

Спарроу працювала над своїми унікальними дослідженнями до кінця життя. Написала щонайменше 103 наукові праці про інфекційні хвороби й винайшла кілька вакцин. Інститут Пастера за час роботи в ньому Елен Спарроу та її колег став усесвітньо відомим центром дослідження бактерій, розробки вакцин і сироваток. Елен запобігла багатьом епідеміям у Європі та Північній Африці. Вона організовувала масові вакцинації, чим зберегла десятки тисяч життів.

*

До речі, ми вже спілкувалися із лучанкою-мікробіологинею. Докладніше про це читайте тут.