У Луцьк приїхали спостерігачі ОБСЄ

Іноземні спостерігачі спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, разом з громадськими активістами та держслужбовцями обговорили у Луцьку питання гендерної рівності, протидії насильству та порушенню прав людини, а також миротворчий процес.

Зустріч відбулася в рамках ОБСЄ-кафе в Молодіжному центрі Волині, у середу, 29 листопада.

Насамперед спостерігачі ОБСЄ Лаура Джефрі зі Швейцарії, Алтинай Мирзабекова з Киргистану та Валерій Щавинський з Росії розповіли про роботу міжнародної організації з питань безпеки. Загалом на території України працює більше 600 спостерігачів місії. Лаура та Валерій перед тим, як потрапити у львівську команду спостерігачів ОБСЄ (у підпорядкуванні якої знаходиться і Волинська область), працювали у Луганській області.

За словами Алтинай, місія займається моніторингом безпекової та гуманітарної ситуації, а також налагодженням діалогу між сторонами конфлікту.

«Дуже часто нас запитують що робить місія на Заході України, якщо конфлікт відбувається на Сході. Але, на жаль, конфлікт на Східній Україні тягне за собою наслідки, які лишають свій відбиток на населенні усієї країни», – розповіла вона.

Згодом Лаура Джефрі пояснила поняття гендерної рівності, гендерно-обумовленого та економічного насильства. Якщо перші два поняття зрозумілі широкому загалу, то економічне насильство полягає у тому, що один з партнерів (частіше за все чоловік) контролює витрати іншого і тисне на процес використання грошей.

Жінка також наголосила на важливості виконання міжнародної резолюції Ради Безпеки ООН 1325, яка передбачає не лише рівноправність жінок та чоловіків, захист жертв від насильства, торгівлі людьми та інших порушень прав людини, а також участь жінок у миротворчому процесі.

Як розповіла Лаура, спостерігачі ОБСЄ не зустрічаються напряму з жертвами сімейного насильства, це не входить у їхні повноваження. Мовляв, вони зустрічаються лише з громадськими організаціями та представниками влади, які займаються цими питаннями, а роботою з потерпілими мають займатися фахові психологи.

Після невеликої перерви представник ВОГО «Гендерний центр» Людмила Матящук розповіла про проекти організації та її просвітницьку місію на території області. За її словами, центр співпрацює з держслужбовцями, посадовцями місцевої влади. Однак, за її словами у цьому напрямку роботи організації виникає проблема.

«Проблемно залучити до навчання керівників. Зазвичай приходять на навчання працівники з різних управлінь, відділів, які не впливають на прийняття рішень. Вони – просто виконавці», – зауважила жінка.

Згодом про ситуацію з гендерною проблематикою в області розповіла заступник директора департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації Олена Комар. Зокрема, вона розказала про арт-інсталяцію «Невидимі», яку експонували в ОДА. Мовляв, особи, які зазнали насильства в сім’ї, живуть серед нас, однак є невидимими, адже українська ментальність передбачає замовчування особистих проблем.

«Що б не сталося вдома, хай сусіди не знають. А виявляється насильство – це те сміття, яке абсолютно непотрібно тримати в собі, його треба виносити. В тому плані, що і жінка, і чоловік не повинні боятися заявити про себе», – додала Олена Комар.

За її словами, впродовж 2017 року на Волині 1245 осіб стали жертвами насильства, з них – 25 дітей, 221 чоловік, решта – жінки. Це стосується як сексуального та домашнього насильства, так і жебрацтва та торгівлі людьми.

«Зверніть увагу: на сьогодні особу, яка вчиняє насильство в родині, не можуть притягнути до кримінальної відповідальності, тільки через те, що по факту немає законодавчих підстав. Тобто до кривдника, який вчинив насильство над дружиною, над дітьми, викличуть поліцію, його можуть забрати. Максимум, що йому можуть дати – закрити на декілька днів, результат який буде? Виходить ця людина і повертається в сім’ю. Як ви думаєте, з ним провели роз’яснювальну роботу, він повністю покаявся, він повністю зрозумів свій недолік? У 99% ми розуміємо, що буде ще гірше», – наголосила спікер.

Усі ці болючі теми у своїх виставах показує аматорський театр «Уроки гендеру», у якому грають студенти Луцького педагогічного коледжу.

Також посадовець розповіла про ситуацію з переселенцями. Так, в освітніх закладах області навчається 502 дітей-переселенців. До того ж 59 діток переселенців народилися вже на Волині.

Щодо жінок, які воюють, то наразі 461 жінка проходить військову службу за контрактом. Поки що полковником жодна з них ще не стала, однак серед них є капітани. Олена Комар наголосила також на важливості роботи психологів з військовослужбовцями. Однак, за її словами, було б ефективніше, щоб демобілізовані військові, які мають бойовий досвід, самі здобули цю професію і згодом надавали послуги іншим військовим. Мовляв, це би підвищило рівень довіри.

Наостанок в ОБСЄ-кафе виступила  голова громадської організації «Переселенці Криму та Донбасу», журналістка Олена Черенкова, яка переїхала в Луцьк з Луганська.

За її словами, організація була залучена до проекту «15», під час якого підліткам розказували про те, як алкоголь, наркотики та цигарки впливають на організм, а також як будувати гармонійні сімейні стосунки.  Зараз ГО бере участь у міжнародному проекті «Жінки проти насильства, за мир і безпеку на Донбасі» (Україна-Німеччина-Швейцарія), а також у місцевому проекті «Місто різних – місто рівних». Окрім того, Олена Черенкова веде «Школу толерантності» у навчальних закладах Волині.