Старший десятник Пергулик дає сотні команду «Позір»
Представники української діаспори у США оцифрували архів Українських січових стрільців і виклали його у вільному доступі на сайті. Про це повідомив львівський історик, працівник Музею національно-визвольної боротьби та військовослужбовець Орест Круковський. Оцифруванням скляних фотонегативів архіву УСС впродовж десятиліття займався член НТШ в Америці Василь Лопух.
«Представляю результат багаторічної праці та дякую всім за підтримку. Мій емоційний стан сьогодні складно описати. На старих фотографіях – молоді воїни, які спершу воювали проти царської Росії у складі австрійської армії, а пізніше боролися за незалежність України. Нині такі самі за віком молоді воїни знову захищають Україну від російської агресії», – поділився враженнями Василь Лопух.
Перша українська офіцерка УСС Олена Степанів
На сайті оприлюднені понад 3 тисячі фотографій у хорошій якості, які зберігаються в Українському музеї та бібліотеці у Стемфорді, а також в архівному фонді Наукового товариства ім. Шевченка в США. З них можна почерпнути багато інформації про бої та побут січових стрільців. Фотографії поділені за роками, а також локаціями і навіть авторами світлин. Серед авторів фото ми впізнаємо відомих представників пресової квартири і старшин УСС Івана Іванця, Юліана Буцманюка, Осипа Куриласа, Івана Чмоли. Серед світлин – деякі досі невідомі портрети відомих офіцерів УСС – Петра Франка, Олени Степанів, а також багато фото рядових бійців.
Світлини охоплюють період 1914-1919 роки, місця конкретних боїв УСС на Галичині, похід на східну Україну та події у Києві. В альбомах багато портретів старшин, а також сцени щоденного життя українських вояків – від окопів до святкування Великодня і Різдва.
Цінною є світлина прапороносця з синьо-жовтим прапором і галицьким левом, що підтверджує те, що січові стрільці також мали такі знамена. Як пояснює історик Орест Круковський, художник Юліан Буцманюк створив відому поштівку «Переможний похід на Болехів», на якій зобразив синьо-жовтий прапор.
«Довший час я ламав собі голову питанням, чи міг собі художник таке нафантазувати, бо в історичній літературі про цей прапор ніхто не згадує. Я перебрав масу літератури і мемуарів сучасників, проте ніде не згадується, що ці два курені весною 1915 р. послуговувалися таким прапором. І тут, на сайті фотографій УСС, фото прапороносця з синьо-жовтим прапором з галицьким левом. Буцманюк не нафантазував. Прапор був», – пише історик.
Цікавими є також світлини, як Юліан Буцманюк створював відзнаку «За волю України» та геральдичну композицію відзнаки «Соборна Україна».
Іван Боберський у майстерні Юліана Буцманюка, 1916 рік
Унікальними є чотири фото з вишколу добровольців УСС у Львові, які відбувалися неподалі цитаделі у серпні 1914 року. А також світлини з презентації діяльності Українського легіону 1916 року у Відні на «Військовій виставці». Для цього з ініціативи Івана Боберського спеціально збудували деревʼяний павільйон в гуцульському стилі, де демонстрували фотографії, картини, зброю січових стрільців.
Вишкіл у Львові
Чому архів УСС опинився в Америці
Після Першої світової війни більшість січових стрільців продовжили боротьбу в лавах Української Галицької армії – збройних силах ЗУНР. Однак після закінчення боїв і встановлення тоталітарної влади багато колишніх вояків емігрували за кордон. Інакше на них тут чекали б репресії і тюрми.
Після Другої світової війни січові стрільці заснували в Німеччині 1948 року Братство УСС. Більшість з них переїхали до США і продовжили діяльність за океаном. Метою їхньої праці було зберегти пам’ять про усусусів. Видавництво «Червона Калина» публікувало спогади, фото та ілюстрації про ці історичні події, збирали архівні матеріали, воєнні артефакти. Їхню спадщину передали на постійне збереження Українському музею і бібліотеці в Стемфорді.
