• Про нас
  • Контакти
РЕКЛАМА
Thursday, February 9, 2023
  • Вхід
Луцьк News
  • Прогнози
  • Коментарі
  • Рекомендації
  • Відео
  • Події
  • Хештеги

No products in the cart.

ДОДАТИ НОВИНУ
ПІДТРИМАТИ
  • Головна
  • #StandwithUkraine
  • #StopRussia
Результатів не знайдено
Переглянути весь результат
  • Головна
  • #StandwithUkraine
  • #StopRussia
Результатів не знайдено
Переглянути весь результат
Луцьк News
Результатів не знайдено
Переглянути весь результат
Головна Інтерв’ю

Я себе чую, – Антоніна Клімішина

Луцьк News Автор Луцьк News
14.11.2017
у Інтерв’ю
Reading Time: 2 mins read
432 4
A A
0
Share on FacebookShare on Twitter

SMM-спеціаліст з Луцька Антоніна Клімішина розповіла про те, як самотужки можна змінити власне життя та як припинити своє таємне самознищення.

Про це інформує «ВолиньТоп».

Хто така Антоніна Клімішина?

Я – щаслива людина.

Спочатку ти працювала у медицині – Луцькому клінічному пологовому будинку, потім у журналістиці – «Волинське Агентство Розслідувань» і «ВолиньPost», ще трохи пробувала себе у політиці, тепер працюєш у компанії, яка займається брендингом. Чому така кардинальна зміна сфер діяльності?

Досвід ніколи не буває зайвим. Я над собою працюю, розвиваюся, намагаюся не зупинятися на досягнутому. А оскільки ті сфери, які мені подобаються, я в них себе пробувала, і, можливо, працювала би далі – не в медицині, а в журналістиці, але так склалися обставини, що наразі журналістика себе вичерпала. І, мабуть, надовго.

Що не влаштовувало у журналістиці? Чому ти пішла з цієї професії?

Оскільки я з неї пішла, то можу говорити про неї вільно, не переймаючись за якісь наслідки, якби я там працювала далі. Якщо дивитися правді у вічі, то в нас немає журналістики, у нас є бізнес. І це, по суті, ринок писарів.

Якби у тебе була можливість створити власний незалежний сайт, про що він був би?

Дуже важко відповісти на це питання, оскільки наразі я проживаю в Луцьку, місто наше хоч і цікаве, і класне, але йому трохи бракує різноманітних подій і барвистості життя, я б це назвала так. Хоч воно зараз і розвивається в плані різних подій, різних заходів, але дуже важко знайти людей  і згуртувати їх навколо того, що ти хочеш робити. Можливо, ці люди і є, але вони розпорошені, оскільки в кожного своє бачення, бо хтось не може скласти собі ціни, або просто лінь: «я такий весь класний, я собі такий класний ходжу, але нічого не роблю, щоб свою класність розвивати». То, мабуть, цей сайт був би про котиків (посміхається) і про цікаві креативні події Луцька, я собі так думаю… з домішкою історії обов’язково, щоб люди не забували те, що тут відбувалося, щоб вони могли порівнювати. І важливим пунктом там буде розділ «Непопулярні рішення для покращення життя».

На якій роботі ти точно ніколи не працюватимеш?

Немає такої роботи (посміхається). Ааа! Є – на м’ясокомбінаті (сміється).

А на птахофермі?

І на птахофермі теж. Я б не працювала в тих місцях, де вбивають тварин. Однозначно! Я б взагалі їх заборонила.

Але ж ти їси м’ясо?

Я не вішаю на себе ніяких рамок. Я не є веганом, і м’ясо я їм, коли мені смачно, а в переважній більшості випадків мені несмачно, тому я його практично не їм.

СИЛЬНА І НЕЗАЛЕЖНА

Тебе точно можна назвати сильною і незалежною жінкою, тим більше ти маєш двох котів☺ Розкажи про них.

(Посміхається) Сонеко в мене вже дуже давно, їй уже 12-ий рік. Вона теж сильна і незалежна, інколи мені здається, що коли я прийду додому, вона скаже мені: «Вали жити на балкон!» (сміється). Рік тому, в серпні, у нас з’явився кіт Люцифер. Коли він був маленький, я називала його Люсіком, бо він був дуже малих розмірів. Потім він виріс і навіть у лікарняній картці його переписали на «Люцифер», і завжди шарахаються, і кажуть: «Ммм… яке страшне ім’я». Але це всього-на-всього ім’я, кіт насправді дуже крутий, зовсім він не злий, не самодостатній і не самовпевнений, а просто наглий. Наглий, і користується тим, що я дуже його люблю. Він прийшов до нас сам. Коли він до нас прийшов, я думала, що ми його вкрали. Потім ще довго, десь днів 3, я ходила, заглядала по закутках, і питала чи то бува ми чужого кота не вкрали, але таки ні – він нікому не був потрібен.

Сонеко
Люсік

Хто може завоювати серце Антоніни Клімішиної?

Моє серце завойоване. Отак. Стандартна відповідь сильної і незалежної жінки.

Але не котами…☺

Ні (посміхається). Воно не завойоване котами, просто воно заспокоєне.

Я знаю, що ти активно ведеш Instagram. Однак, у ньому немає стандартних «качиних» селфі, усі фото художні та дуже естетичні. Як ти обираєш що буде у наступному твоєму кадрі?

Це не залежить від того, що я там щось планую, це, скоріше, миттєвий спалах. Оскільки я вважаю, що життя, картинка, яка знаходиться навколо нас, це рухома краса, і в кожній деталі, просто в кожній деталі можна знайти щось своє і дуже круте. І я, наприклад, можу йти по вулиці і тащитися від шпарини, гачка, бо я бачу в цьому красу. Тобто її можна знайти навіть у найстрашніших речах, найстрашніших у лапках, бо для кожного краса – це щось своє специфічне і незвичайне. Плану публікації у мене немає, хоча я над цим давно задумувалася – як би то збільшити кількість аудиторії, але завжди мене щось зупиняє, оскільки це вже буде штучно сплановане, а я хочу, щоб всі фотографії були живі, тому я не використовую фільтри інстаграмівські, та й, взагалі, ніякі фільтри. Тому що зображення повинно передавати красу, яку я бачила в той момент.

Я, наприклад, можу йти по вулиці і тащитися від шпарини, гачка, бо я бачу в цьому красу. Тобто її можна знайти навіть у найстрашніших речах, найстрашніших у лапках, бо для кожного краса – це щось своє специфічне і незвичайне.








ПРО СХУДНЕННЯ ТА ЛЮБОВ ДО СЕБЕ

Свого часу ти дуже схудла, розкажи про цей досвід та порадь нашим читачкам як тримати себе у такій же прекрасній формі.

Найголовніша порада про те, як тримати себе в формі – все починається з нашої голови. Особисто у мене було так: в певний період часу життя моє було таке, що мені здавалося, що воно було нормальним, але воно було далеко ненормальним, воно було жахливим. Я це усвідомлюю, і я це так називаю. Тому що я перебувала в якійсь зоні комфорту, яка була для мене паталогічною. І ця зона комфорту мене знищувала. Все залежить від того, які думки тебе оточують, і що відбувається всередині тебе. Якщо ти себе любиш – життя твоє змінюється дуже кардинально. Якщо ти себе не любиш чи в собі сумніваєшся, чи просто зранку встаєш, і в тебе немає якоїсь мети, це все призводить до такого маленького таємного самознищення. І якщо спочатку візуально ми це не бачимо, то через деякий час нам це вилазить боком – зайвою вагою, поганими звичками. Це неприйнятний спосіб життя для здорової людини.

Все залежить від того, які думки тебе оточують, і що відбувається всередині тебе. Якщо ти себе любиш – життя твоє змінюється дуже кардинально. Якщо ти себе не любиш чи в собі сумніваєшся, чи просто зранку встаєш і в тебе немає якоїсь мети, це все призводить до такого маленького таємного самознищення.

Схуднення моє розпочалося з того, що я змінила свої погляди на себе, на своє життя, і, взагалі, на оточення. І якось, мабуть, зрозуміла чого я хочу, бо до того у мене не було чіткої цілі. Вона була, але я нічого не робила для того, аби вона приносила мені користь і задоволення.

На скільки кілограмів ти схудла і за який термін?

Оскільки медична освіта давала мені змогу як швидко схуднути, так і повільно, але худла я дуже поступово, повільно. Я виключила алкоголь, зменшила вживання солодкого і почала з кардіотренувань (простими словами це – біг). Я виходила і гнала своїх перших… навіть не знаю скільки там було метрів (посміхається) – 800 метрів по вулиці Гулака-Артемовського. Це було перше коло, і воно було важке. На наступний день я не відчувала нічого в м’язах, але вже за декілька днів недоокислена молочна кислота  дала про себе знати – мені було важко, я думала: може, ні? Але кожного разу через якесь внутрішнє вагання переступаєш, і за 21 день звикаєш. А потім, якщо день не побігаєш, то в тебе вже немає тієї «м’язевої радості», як я її називаю, ти не кайфуєш. А ввечері ти приходиш додому після роботи, і думаєш, що треба бігти. Потім було трошки спортзалу, але оскільки це закрите приміщення, і там весь час є люди, це не давало мені можливості розслабитись і отримати той ефект, який я хотіла від тренування. Тому завдяки бігу, регулярному бігу, я отримала такий результат, який я маю зараз.


Який?

Взагалі, я важила 67 кілограмів. І я себе дуже чітко пам’ятаю у цій вазі, тому що я живу на 5-ому поверсі, і мені було дуже важко підніматися – я захекувалася (сміється). Мені було 25 років і я захекувалася. За півроку я втратила у вазі 10 кілограмів, це без критичної втрати маси. Це все відбувалося поступово, і після того, як втратила 10 кілограмів, то я просто старалася працювати на результат, той, який я хотіла бачити на вагах. В мене продовжувались ті самі кардіотренування, я збільшувала дистанцію, плюс статичні вправи. Я не виконую силових навантажень, оскільки це не входить в моє бачення краси жіночого тіла (сміється).

Я живу на 5-ому поверсі, і мені було дуже важко підніматися – я захекувалася. Мені було 25 років і я захекувалася. За півроку я втратила у вазі 10 кілограмів.

А зараз як ти себе підтримуєш у формі? Скільки разів на тиждень тренуєшся? Що їси?

Коли я починала худнути, то бігала кожного дня, по можливості – через день, але ці тренування приносили мені задоволення, тому я їх не відкладала. Тут головне регулярність, і якщо ти не можеш займатися кожного дня, виділи собі 2-3 рази в тиждень, але все одно бігай і не здавайся. Навіть погана і коротка пробіжка – це краще, ніж, взагалі, ніякої пробіжки.

Наразі в мене залишається біг і здорове харчування. Я нормально снідаю, обідаю і вечеряю. Перед тим я вживаю багато овочів і фруктів, достатню кількість води (це ні для кого не є якимось секретом – коли організм отримує достатню кількість води, він почуває себе набагато краще і не заповнює цю провалину якимись жирами, важкими білками, і всякими такими штуками, які потрібні нам для того, щоб наш організм краще функціонував).

Скільки зараз ти важиш?

57 кілограмів стабільно.

А солодке ти їси?

Про солодке: спочатку я себе обмежувала, тому що свого часу солодкого їла дуже багато, і я не бачила в цьому проблеми, оскільки мені було так добре на той період часу. Потім, звичайно, перших 3 місяці в мене було обмеження в плані того, щоб не вживати солодкого, тому що потрібно було спалювати зайву вагу, не набираючи її. Тому перші місяці я не їла солодкого, виключила всякі хлібобулочні продукти. Далі це обмеження у мене знялося взагалі, тому що це вже все пов’язане з головою, з внутрішнім налаштуванням, оскільки всі обмеження рано чи пізно нас ведуть до зриву. Це не входило в мої плани, тому обмежувати я себе не звикла, назвімо це так. Коли я навчилася це споживання своє контролювати, я знову стала його вживати. Зараз я їм шоколад, цукерки, тістечка, але, звичайно, це все не супервеликими дозами, переважно це все сирні продукти, або шоколад справжній. Ну, звичайно, якісь дешеві солодощі відійшли вже, вони вже покинули мене. Ну я можу грішити булочками і хлібом, бо це… (посміхається)… це – такий великий-великий гріх. Але я знаю, що тут головне не переїдати. Навіть бувають такі моменти, що я можу поїсти і вночі. Я – звичайна людина, і вночі я можу їсти, і потім, звичайно, спати лягати я не буду після того (посміхається).

Будеш бігати всю ніч?☺

Ні-ні-ні. Вночі теж не бігатиму, але вночі поїсти я можу – це факт. Просто наступного дня я знатиму, що мені треба буде утриматися від споживання хліба в 2-ій половині дня. А зазвичай хліба я їм шматочок в день приблизно, це зранку може бути тост із джемом або сиром, всю решту їжі я споживаю без хліба. Та й, взагалі, якщо є можливість не вживати хліб, це дуже прекрасно. Я, наприклад, можу собі це дозволити, бо я тримаю свою вагу під контролем, і просто навчилася не переїдати.

Що б ти хотіла змінити у собі?

У собі? В принципі, я себе люблю. Я навчилася себе любити десь 3 роки тому, і тоді мені стало набагато легше жити. Навіть не те, що любити, я навчилася себе сприймати. В собі я міняти не хочу нічого, хіба десь там візуально, як і кожній жінці, мені хочеться поекспериментувати з  кольорами волосся – я можу з темнішого перейти на світліший або зі світлішого перейти на темніший. Все, далі все круто.

Наразі я працюю над своїм внутрішнім вдосконаленням. Те, що стосується внутрішньої гармонії, тут можна говорити про зміни. Тому що мені хотілося б, як і кожній людині, менше піддаватися якимось стресовим факторам, які в нашому житті все-таки є. Раніше, наприклад, я не могла себе контролювати в плані якогось там викиду негативних емоцій, гніву – я дуже сердилася, і в процесі цієї злості в мене страждали люди, навколишнє середовище, клавіатури, телефони і, взагалі, все, що потрапляло під руку. Наразі я є менш вибуховою людиною (сміється). Клавіатури я вже не ламаю, телефони не розбиваю, бо раніше телефони помирали дуже часто (посміхається). Але все-таки я не ідеальна. В мене є якісь внутрішні свої страхи, над яким можна працювати все своє життя. Чим більше працюєш, тим більше результату ти отримуєш. Наразі я працюю над тим, аби систематизувати всі свої знання. Бо часто-густо, коли є такий хаос, і поки ти ідеш до чогось, ти впевнений, що так, ти це все знаєш, і в тебе це все вийде, а коли вже стикаєшся безпосередньо з цією проблемою, то в якийсь момент бракне внутрішньої впевненості, хоча теоретично і практично ти підкований, але от внутрішня впевненість десь просто покинула тебе, і ти злякався. От зараз я борюся з цим страхом лякатися себе всередині. Я себе чую, але тим не менше якісь страхи є.

От зараз я борюся з цим страхом лякатися себе всередині. Я себе чую, але тим не менше якісь страхи є.

ЩАСТЯ – ЦЕ ДРІБНИЦІ

Що чи хто робить тебе щасливою?

Щастя – це дуже загальне поняття. Як я кажу собі постійно, кожного ранку це повторюю: «щастя наше – в дрібницях». Щастя в тому, що я зранку прокинулася, і сьогодні не болить голова, щастя в тому, що мене кіт вкусив зранку за носа чи за пальця. Чим більше в нашому житті дрібниць, чим ширше ми дивимося на них, тим щасливішими ми себе почуваємо. Ще є така штука: мене робить щасливою… навіть не оточення, а гармонія, в якій я перебуваю. Гармонія, яку створює невелика кількість людей. Я, практично, від усіх людей пішла, я залишилася лише в тому середовищі, де мені було комфортно. З часом я вийду з цього комфорту, але наразі для того, щоб вдосконалюватися, мені потрібна тиша… умовна тиша, яка дозволяє мені чути те, на що я раніше не звертала увагу. Тому щастя – це дрібниці. Немає якогось одного предмету, який би робив мене щасливою.

Я, практично, від усіх людей пішла, я залишилася лише в тому середовищі, де мені було комфортно. З часом я вийду з цього комфорту, але наразі для того, щоб вдосконалюватися, мені потрібна тиша… умовна тиша, яка дозволяє мені чути те, на що я раніше не звертала увагу. 

А як же новий одяг?☺

Новий одяг це, звичайно, круто, і це мені не чуже, як і кожній жінці, але це таке… дуже короткочасне щастя. Ніби спалах короткий. Оце останній спалах такий у мене був в Одесі. Я зайшла у магазин, в який дуже давно хотіла зайти, дизайнерських сукенок. Я поміряла собі одну і купила, і ходила по Одесі з пакетиком паперовим, я на нього дивилась, поїхала додому, одягнула, все. Я кайфую від того, що в мене є ця річ, але це просто +1 до комфорту. Як таке щастя матеріальним назвати не можна, це більш таке щось глибоке, внутрішнє. Просто вийти на вулицю вночі це теж щастя (посміхається).

Ким би ти хотіла народитися в наступному житті, якби мала таку можливість?

Якби я мала таку можливість?.. Ой, я не знаю (посміхається). Це якесь таке глобальне питання. Ніхто з нас недосконалий, і я не впевнена чи хотіла б бути людиною, може я б хотіла бути жирафом. Але в якійсь, не те, що закритій території, а там, де мене б не чатувала небезпека… не від тварин. Якщо мене з’їсть лев, прекрасно, хай їсть, але щоб мене просто не пристрелила людина. Якась закрита територія, де б не було людського впливу, від якого я б могла померти. Ну жирафою, пташкою, не знаю, щось таке (посміхається).

Теги: SMMголовнежурналістиказдоровий спосіб життякоти
Поділитися339Твітнути212Поділитися85
Луцьк News

Луцьк News

Луцьк News - новий медіа-проект інформаційного агентства, рекламно-консалтингової компанії "Спектр" https://spectrmedia.com/

Луцьк News

© Спектр Медіа Група

Меню

  • Про нас
  • Умови користування
  • Політика конфіденційності
  • Публічна оферта
  • Контакти

Слідкуйте за нами

Результатів не знайдено
Переглянути весь результат
  • Луцькі соколи
  • Без категорії
  • Бізнес-проєкти
  • Відео
  • Дзеркало міста
  • Open Volyn
  • Таємна влада
  • Культура країни
  • Місто світла
  • Запитай у лікаря
  • Інтерв’ю
  • Освітній Update
  • Події
  • Прогнози
  • Рекомендації
  • Стрім
  • ТОП
  • Хештеги

© Спектр Медіа Група

З поверненням!

Увійдіть до свого акаунту нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або адресу електронної пошти, щоб скинути свій пароль.

Увійти
Are you sure want to unlock this post?
Unlock left : 0
Are you sure want to cancel subscription?