Постійне недосипання негативо впливає на роботу мозку та психіку.
Про це інформує BBC. Україна.
За даними організації Sleep Council, середньостатистичний британець витрачає на сон 6,5 годин на добу, що для більшості людей – далеко не добре.
Багато досліджень показують, що економія на нічному сні – зумисна чи ні – може мати серйозні наслідки для організму.
Всього кілька ночей поганого сну можуть порушити контроль рівня цукру в крові, що спонукатиме нас до переїдання. Ба-більше, це може також вплинути на нашу ДНК.
Кілька років тому програма BBC “Trust Me I’m a Doctor” (“Довіряйте мені, я лікар”) провела експеримент спільно із Університетом Суррея, попросивши волонтерів упродовж тижня спати на годину менше звичайного.
Доктор Саймон Арчер, який допомагав проводити цей експеримент, з’ясував, що всього на годину коротший сон у волонтерів впливав на активність цілого спектру їхніх генів (близько 500), включно із тими, які пов’язують із запаленнями і діабетом.
НЕСПОКІЙНІ НОЧІ
Негативні ефекти розладів сну на наші тіла доволі очевидні. Але які їхні наслідки на наше психічне здоров’я?
Аби це з’ясувати, програма “Trust Me I’m a Doctor” звернулася до науковців Оксфордського Університету для проведення невеличкого експерименту.
Цього разу журналісти і вчені знайшли чотирьох волонтерів, які зазвичай сплять здоровим, міцним сном. До них прикріпили монітори для вимірювання сну і упродовж перших трьох днів дозволили спати здоровим, спокійним сном.
Та на наступні три ночі їхній сон обмежили всього чотирма годинами.
Щодня волонтери заповнювали анкету, розроблену так, щоб виявити будь-які зміни у їхньому настрої й емоціях. Вони також вели відеощоденники. Тож що сталося?
Сара Рів, студентка докторантури, яка очолила експеримент, була здивована, наскільки швидко почав змінюватися настрій волонтерів.
“Збільшилася тривога, депресія і стрес. Також зріс рівень параної і почуття недовіри до інших людей”, – заявила вона.
“Враховуючи, що це відбувалося всього після трьох ночей поганого сну, це доволі вражаюче”, – зазначила пані Рів.
Троє із наших чотирьох волонтерів назвали досвід під час експерименту неприємним, та один із них – Джош – заявив, що не відчув жодних змін.
“Цей тиждень, напевне, не був для мене таким жахливим, як я очікував, – заявив він. – Я почуваюся цілком чудово: ані нещасним, ані сумним чи виснаженим абощо”.
Щоправда, тести, які проводилися з ним, показали зовсім інше.
Рівень його позитивних емоцій різко впав всього після двох ночей неспокійного сну, тоді як негативні емоції почали зростати.
Тож навіть якщо він почувався добре, у нього вже були присутні ознаки того, що його психіка почала страждати.
“ЗАСТРЯГНУТИ” У НЕГАТИВНИХ ДУМКАХ
Підсумки цього експерименту відповідають результатам значно більшого дослідження із виявлення наслідків проблем зі сном для психічного здоров’я студентів.
Дослідники зібрали більше 3,7 тис. студентів британських університетів, котрі заявили про проблеми зі сном, і розділили їх на дві групи за випадковою вибіркою.
Одна група пройшла шість онлайн-уроків когнітивно-поведінкової терапії, спрямованої на покращення їхнього сну. Інша група отримала тільки кілька стандартних порад.
Упродовж десяти тижнів дослідження студенти, які пройшли когнітивно-поведінкову терапію, повідомили про скорочення більш як уполовину випадків безсоння – на додачу до зменшення рівнів депресії і тривоги, а також випадків параної і галюцинацій.
Вважається, що це поки що найбільше рандомізоване контрольоване дослідження лікування психічних розладів за допомогою психотерапії. Його автори припускають, що безсоння є не тільки наслідком різноманітних проблем із психікою, а й їхньою причиною.
Професор клінічної психології Деніел Фріман із Оксфордського університету, який очолив це дослідження, вважає, що одна із причин, чому проблеми зі сном так сильно впливають на наш мозок, полягає у тому, що вони сприяють розвитку повторюваного негативного мислення.
“У нас з’являється більше негативних думок, коли ми погано спимо, і ми застрягаємо у них”, – каже він. Звісно, він не вважає, що кілька ночей поганого сну означають, що ви втрачаєте глузд. Але пан Фріман каже, що це посилює ризик розвитку проблем із психікою.
“Звісно, це не невідворотно, – каже він. – Кожна третя людина має проблеми зі сном, і, напевне, від 5% до 10% населення страждають від безсоння. І багато людей живуть своїми життями і справляються із цим. Але це справді підвищує ризик цілої низки психологічних проблем”.
З іншого боку, це дослідження припускає, що допомагаючи людям краще спати уночі, можна допомогти їм краще почуватися загалом.
Професор психології в Університеті Південної Каліфорнії Норберт Шварц навіть називає конкретні цифри: “Щорічна заробітна платня у 60 тисяч доларів менше впливає на ваше щоденне відчуття щастя, ніж одна година гарного нічного сну”.