Мені почувся телефонний дзвінок — він долинав неначе звідкись з-під будинку. Я пішла на звук через вітальню, потім трохи вниз сходинками — гадаю, там раніше була повна всякого мотлоху комора. Одного року її залило, і все, що там було, вкрилося мулом, неначе будинок сам став частиною річкового русла.
* * *
— Куди ти ходила? — спитав я. — Де ти була?
— У крамниці, Джоше. Я ж кажу.
“Це неправда, — хотів сказати я. — Тебе вже кілька годин не було вдома, ти не просто по молоко ходила”. Я хотів це сказати, але не зміг, бо батьки сиділи на ліжку, дивилися одне на одного і вигляд у них був щасливий.
* * *
Лучанка Іра Козік поділилася власною оцінкою книжки Поли Гоукінз “Глибоко під водою”
Порівняння цього роману з “Дівчиною у потягу” було майже неминучим, і це є свого роду свідченням певного успіху книги. Тим не менш, “Глибоко під водою” з легкістю відокремлює себе він сенсаційного попередника. Ця історія унікальна, таємнича і захоплююча. Єдині спільні риси, які я знайшла, – це те, що як і в “Дівчині у потягу” можна прослідкувати загадку та динамічну сюжетну лінію. Дух цієї книги – це холодне поєднання ери темряви і переслідування, які тримають до останньої сторінки, та створюють світ, у якому легко загубитися.
